Оскарження неналежної поведінки судді, працівника суду.

Як оскаржити неналежну поведінку судді?

Відповідно до частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження.

 Згідно з частиною першою статті 107 цього Закону право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа; громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.

 Частиною третьою статті 107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Вища рада правосуддя затверджує та розміщує на офіційному веб-порталі судової влади зразок дисциплінарної скарги.

 Рішенням Вищої ради правосуддя від 14 лютого 2017 року № 269/0/15-17 затверджено зразок скарги щодо дисциплінарного проступку судді (суддів) (дисциплінарної скарги), який розміщений на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя (http://www.vru.gov.ua/add_text/155) 

Дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості (стаття 107 Закону):

 1) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку;

 2) прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу;

 3) конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді;

 4) посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.

 Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання.

Підстави дисциплінарної відповідальності судді (стаття 106 Закону)

1. Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

 1) умисне або внаслідок недбалості:

 а) незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;

 б) незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;

 в) порушення засад гласності і відкритості судового процесу;

 г) порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

 ґ) незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;

 д) порушення правил щодо відводу (самовідводу);

 2) безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;

 3) допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;

 4) умисне або у зв’язку з очевидною недбалістю допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод;

 5) розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;

 6) неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством, спосіб упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;

 7) неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);

 8) втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;

 9) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;

 10) зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;

 11) використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;

 12) допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;

 13) ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради правосуддя;

 14) непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання;

 15) визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом;

 16) неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим Законом;

 17) подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей;

 18) неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею в порядку, визначеному цим Законом;

 19) декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді.

2. Скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.

Оскарження неналежної поведінки працівника суду.

Організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату. Контроль за ефективністю діяльності апарату суду здійснює голова суду.

Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, а також функціонування автоматизованої системи документообігу суду.

Керівник апарату розподіляє обов'язки між працівниками апарату суду і забезпечує дотримання трудової дисципліни.

Зі скаргою (заявою) щодо неналежної поведінки працівника апарату суду Ви можете звернутися до керівника апарату, а якщо таким працівником є сам керівник апарату чи його заступник, – то до голови суду. Таку скаргу (заяву) слід викласти у письмовій формі та надіслати на адресу суду поштою, або передати її працівнику апарату суду, відповідальному за приймання судових справ і кореспонденції Після реєстрації скарги (заяви) її передадуть керівнику апарату суду або голові суду, який зобов’язаний розглянути скаргу (заяву) і письмово повідомити Вас про результати перевірки і суть прийнятого рішення.

Скаргу (заяву) також можна заявити усно під час особистого прийому керівництвом суду.

Якщо стане відомо про вчинення посадовою особою – працівником апарату суду злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України, наприклад, вимагання хабара, можна звернутися до поліції, Служби безпеки України, прокуратури тощо. Коли скарга (заява) не підлягає розгляду саме цим органом, він обов’язково повинен передати її за належністю.

Скаргу (заяву) подають у довільній формі. Слід вказати найменування суду, контактні дані, викласти детально обставини справи, зазначивши відомості щодо посадової особи, дії (бездіяльність) якої підлягають оскарженню, якщо є докази – долучити їх до заяви.